ПАМ`ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

ПІДГОТОВКА ДИТИНИ ДО ШКОЛИ

1. Частіше розмовляйте у присутності дити­ни про школу, шкільне життя. Спрямовуйте дитину на серйозне ставлення до навчання.

2. Не приховуйте труднощів, які чекають ма­люка у школі, але формуйте у нього впевненість у їх подоланні.

3. Частіше звертайте увагу дитини на зовнішній вигляд, хороші вчинки школярів.

4. Навчіть сина чи доньку найпростіших на­вичок самообслуговування (вмиватися, чистити зуби, одягатися, доглядати одяг, акуратно їсти).

5. Привчіть дитину лягати спати та вставати у певний час (лягати спати не пізніше 9-ої годи­ни вечора, вставати о 7-й го­дині ранку).

6. Заохочуйте малюка до малювання кольоровими олів­цями, письма ручкою (напи­сання паличок, кружечків, трикутників, квадратиків).

7. Прищеплюйте дитині дбайливе ставлення до кни­жок, олівців, зошитів, флома­стерів. Навчіть їх правильно гортати сторінки.

8. Не стримуйте інтерес до навчання, заохочуйте малю­ка до набуття знань, обміну враженнями від почутого, по­баченого.

9. У будь-якій конфліктній ситуації не принижуйте гідності дитини, прагніть за­охотити її до самовдосконалення.

10. Завжди прагніть підтримувати вихователя, вчителя, не критикуйте його в присутності дитини.

АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ ДО ШКОЛИ

1. Поступове вироблення у дитини звички дотримуватися певного режиму дня.

2. Формування навичок самообслуговування (вміння самостійно готувати і прибрати робоче місце, складати навчальне приладдя).

3. Розвиток навчальних навичок, навичок спілкування.

4. Організація позитивного емоційного спілкування дитини з учителем, вихователем.

5. Забезпечення міжособистісного спілку­вання дітей як однієї з найефективніших умов успішної адаптації до навчання у школі.

6. Забезпечення змістовної діяльності пер­шокласників з урахуванням індивідуальних інте­ресів кожної дитини.

7. Психолого-педагогічна просвіта серед батьків з питань полегшення адаптації до шко­ли (індивідуальні бесіди, консультації).

8. Проведення спеціальних ігор, спрямова­них на розширення кола спілкування, вироблен­ня впевненості, зняття тривожності та стресів.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

30 порад батькам першокласників.

1. Вранці будіть дитину спокій­но, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте об­разливих слів.

2. Не підганяйте дитину, бо роз­рахувати час — це ваш обов'язок.

3. Не відправляйте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює та витрачає сили.

4. Збираючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, без зауважень: «Ди­вись, поводься гарно», «Щоб не було поганих оцінок!».

5. Забудьте вислів: «Яку оцінку ти сьогодні отримав?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запи­тань, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам важко після робочого дня). Коли дитина збуд­жена і хоче з вами чимось поділитися, вислу­хайте її.

6. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай за­спокоїться, тоді вона все сама розповість.

7. Зауваження вчителя вислухайте не в присут­ності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаш­товувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно.

8. Після школи дитина не повинна одразу сідати за виконання завдань, а 2—3 години має відпочити. Найкращий час домашніх завдань з 15 до 17 години.

Діти вчаться з того, що бачать у своєму оточенні

1. Якщо дитина зазнає постійної критики, вона вчиться звинувачувати.

2. Якщо дитина бачить ворожість, вона вчиться битись.

3. Якщо з дитини насміхаються, вона буде не­рішучою.

4. Якщо дитину постійно присоромлюють, вона почуватиметься винною.

5. Якщо до дитини терпимі — вона вчиться бути терпимою.

6. Якщо дитину підтримують — вона вчиться впевненості.

7. Якщо дитину хвалять — вона вчиться цінува­ти інших.

8. Якщо з дитиною поводяться справедливо — вона вчиться справедливості.

9. Якщо дитина почувається в безпеці — вона вчиться довіряти.

10. Якщо дитину хвалять, вона вчиться поважати себе.

11. Якщо дитину приймають і поводяться з нею по-товариськи — вона вчиться бачити любов у цьому світі.

ПОРАДИ ДЛЯ ПРАВИЛЬНОГО РЕЖИМУ ДНЯ

- 12 годин сну з урахуванням обіднього (1— 1,5 год) для відновлення сил.
- Після школи не спішіть садити дитину за уроки, їй необхідно 2—3 години відпочити (обідній сон). Найпродуктивніший час для при­готування уроків — з 15 до 16 години. Заняття ввечері безрезультатні, завтра доведеться все по­чинати спочатку.
- Не змушуйте дитину готувати уроки за один раз. Після 20 хв занять необхідно 10—15 хв «пе­рерви».
- Під час приготування уроків не сидіть над дитиною, давайте можливість їй працювати са­мостійно, але якщо потрібна ваша допомога, наберіться терпіння. Необхідні спокійний тон та підтримка («не хвилюйся», «давай з'ясуємо разом», «я тобі допоможу»), похвала, навіть якщо щось не вдається. Не акцентуйте увагу на оцінках («не дарма з письма в тебе одні «2» та «З»).
- Якщо ви дотримаєтеся цих порад у вихованні, ваша дитина виросте врівноваженою та спокій­ною. Успіхів вам!

ПРАВИЛА БАТЬКІВСЬКОЇ ПОВЕДІНКИ В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

1. Сприяйте дитячій автономності (самостійності). Чим більше ви її (самостійності) вимагаєте в усіх сферах повсякденного життя, тим краще зможе ваша дитина працюватиме з почуттям відповідальності у шкільній сфері. Автономне (самостійне) навчання є тією метою, в напрямку якої ви маєте працювати, тому що самостійність є найважливішим елементом ефективного й тривалого процесу навчання. Хваліть свою дитину за самостійні дії, наприклад, за самостійне розпізнавання помилок.
2. Якщо ваша дитина потребує допомоги, спо­нукайте її до того, щоб вона сама знайшла шля­хи її розв'язання. Допоможіть їй завдяки підказ­кам, наприклад, вказівка на довідники,, генеру­вання правил, відгадування ребусів, що може сприяти розв'язанню проблеми. Але не подавай­те саме розв'язання. Не спонукайте свою дити­ну тільки до одного шляху розв'язання.
3. Дайте своїй дитині можливість попрацю­вати над матеріалом удома.
4. Визнайте досягнення дитини. Хваліть (за­охочуйте), а не докоряйте. Це краще, ніж ниття, нагадування та інші покарання. Звертайте увагу на те, щоб не обмежувати похвалу критикою .

Как организовать работу дома с детьми, которые плохо читают:

в течение дня выделите время для чтения, удобное ребенку;

когда малыш читает, находитесь поблизости, чтобы объяснить непонятное слово, вместе посмеяться над смешным моментом, но не сидите у него над душой - это создаст эффект принуждения;

" если ребенку сложно читать самостоятельно, то на первых порах читайте ему вслух заданный текст. Затем пусть он читает его самостоятельно, а вы поправляете;

" проявляйте интерес к тому, что читает сын или дочь;

" отмечайте каждый, даже незначительный, с вашей точки зрения, успех похвалой или поощрением;

" не следует сравнивать достижения ребенка с успехами других детей, особенно его братьев и сестер, - постоянное невыгодное сравнение снижает самооценку, закрепляет неприязнь к более успешным детям.

С раннего детства приучайте ребенка к книге, читайте ему сказки, стихи. Пусть уже с года, а то и раньше одним из постоянных подарков ребенку будет книга, соответствующая его возрасту. Старайтесь не форсировать события - усложнение материала должно происходить постепенно. Видите, что предложенная вами книга слишком трудна для ребенка или неинтересна? Не настаивайте. Отложите ее на время.

Прививая ребенку культуру чтения, помните, что самый главный пример для ребенка - вы сами. Современные дети почти не видят своих родителей с книгой. Большинству родителей сейчас не до чтения, максимум, на что их хватает, - это на газеты и журналы. Сложно убедить ребенка в том, что чтение лучше и полезнее, если он видит, что окружающие предпочитают книге телевизоры, видеомагнитофоны и компьютеры.

Заведите ритуал вечернего чтения. Выберите какую-либо книгу и читайте ее понемногу каждый вечер. Маленькому ребенку читайте сами, с более старшими детьми читайте вслух по ролям.

Если ребенок категорически отказывается читать что-либо дополнительно, попробуйте почитать ему о том, чем он интересуется. Например, если он интересуется динозаврами - читайте о динозаврах.

Малыш вошел во вкус совместного вечернего чтения, но никак не хочет читать самостоятельно? Пойдите на маленькую хитрость. Прервав накануне чтение на интересном месте, на следующий день сошлитесь на сильную занятость и предложите ребенку прочесть дальше самостоятельно, а потом вам рассказать, что там произошло. Но не злоупотребляйте, кроха может понять, что вы таким образом пытаетесь его заставить читать.

Приучайте ребенка пользоваться библиотекой, для начала запишитесь вместе в школьную или районную, вместе выбирайте там книжки.

Не гонитесь за скоростью, больше внимания уделяйте правильности прочтения слов, интонации и содержанию. Учите ребенка пересказывать, обсуждайте прочитанное.

Не перегружайте кроху ежедневным чтением вслух - по данным психологов, непрерывное чтение вслух должно занимать у первоклассника 8-10 минут, а у второклассника 10-15 минут.

Чтобы чтение не воспринималось ребенком как наказание, никогда не наказывайте ребенка чтением вместо игры. Можно наказать ребенка, лишив его вечернего чтения, но не наоборот.

Ежедневно в течение 5 мин (не больше) ребенок в любом тексте (кроме газетного) зачеркивает заданные буквы. Начинать надо с одной гласной, затем перейти к согласным. Варианты могут быть самые разные. Например: букву а зачеркнуть, а букву о обвести. Можно давать парные согласные, а также те, в произношении которых или в их различии у ребенка имеются проблемы. Например: р - л, с - ш и т.д.

Через 2-2,5 месяца таких упражнений (но при условии - ежедневно и не более 5 мин) улучшается качество письма.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ З ВИХОВАННЯ ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ

1. Дитина – це не експериментальний майданчик для психолого-методичних новацій та апробації, це не іграшка і не втіха, не «помічник» на старість.
2. Даруйте дитині батьківську любов, повагу, створіть умови для розвитку, дайте можливість їй жити власним життям. Не задовольняйте власні емоції за рахунок дітей.
3. Допомагайте, але не заважайте їм самим робити свій вибір.
4. Виховуйте дитину як рівну собі, тоді вона буде відстоювати власну думку, поважати інших, буде вільною, талановитою особистістю.
5. Спілкуйтесь частіше з дітьми, намагайтеся бути в курсі їх справ, підтримуйте їх у будь-якій ситуації, пояснюйте існування різних точок зору.
6. Підтримуйте родинні стосунки, влаштовуйте сімейні свята, ігри.
7. Виховуйте дитину в гармонії з природою.
8. Дайте можливість дитині спробувати себе в різних напрямках творчої діяльності, не дозволяйте кидати розпочату справу, доки не отримаєте перших результатів, щоб зробити певні висновки.
9. Спонукайте до праці, примушуйте виконувати певну роботу, навіть інколи за рахунок свого часу.
10. Радійте успіхам ваших дітей.
11. Виражайте свою любов до дітей так, щоб вони її відчули.
12. Пам’ятайте, що любов – це і турбота про інших.
13. Пам’ятайте, що проблеми дитини – це проблеми батьків і починати щось змінювати треба спочатку з себе.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ, ЯКІ БАЖАЮТЬ РОЗВИВАТИ ЗДІБНОСТІ СВОЇХ ДІТЕЙ
1. Не стримуйте розкриття потенціальних можливостей психіки.
2. Уникайте однобокості у навчанні та вихованні.
3. Не позбавляйте дитину ігор, забав, казок, створюйте умови для виходу дитячої енергії, рухомості, емоційності.
4. Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, кохання, поваги до себе та оточуючих), оскільки людина, енергія якої прихована, найменш спроможна досягти висот самовираження.
5. Залишайте дитину на самоті й дозволяйте займатися своїми справами. Пам’ятайте: якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитись без вад.
6. Підтримуйте здібності дитини до творчості й проявляйте співчуття до невдач. Уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.
7. Будьте терплячими до ідей, поважайте допитливість, питання дитини. Відповідайте на всі запитання, навіть якщо вони, на ваш погляд, виходять за межі дозволеного.

РЕКОМЕНДАЦИИ УЧИТЕЛЮ

Занимаясь с ребенком, помните несколько основных правил:

1. На всем протяжении специальных занятий ребенку необходим режим благоприятствования. После многочисленных двоек и троек, неприятных разговоров дома он должен почувствовать хоть маленький, но успех.

2. Откажитесь от проверок ребенка на скорость чтения. Надо сказать, что эти проверки давно уже вызывают справедливые нарекания у психологов и дефектологов. Хорошо еще, если учитель, понимая, какой стресс испытывает ребенок при этой проверке, проводит ее без акцентов, скрыто. А ведь бывает и так, что создают полную обстановку экзамена, вызывают ребенка одного, ставят на виду часы, да еще и проверяет не своя учительница, а завуч. Может быть, для ученика без проблем это все и не имеет значения, но у наших пациентов может развиться невроз. Поэтому, если уж вам необходимо провести проверку на скорость чтения, сделайте это как можно в более щадящей форме.

3. Помните, что нельзя давать упражнения, в которых текст написан с ошибками (подлежащими исправлению).

4. Подход "больше читать и писать" успеха не принесет. Лучше меньше, но качественнее. Не читайте больших текстов и не пишите больших диктантов с ребенком. На первых этапах должно быть больше работы с устной речью: упражнения на развитие фонематического восприятия, звуковой анализ слова. Многочисленные ошибки, которые ребенок неизбежно допустит в длинном диктанте, только зафиксируются в его памяти как негативный опыт.

5. Не хвалите сильно за небольшие успехи, лучше не ругайте и не огорчайтесь, когда у ребенка что-то не получается. Очень важно не показывать ребенку свою эмоциональную вовлеченность: не злиться, не раздражаться и не радоваться слишком бурно. Лучше гармоничное состояние спокойствия и уверенности в успехе - оно гораздо более будет способствовать устойчивым хорошим результатам.

Рекомендації учням

ЗАПОВІДІ ПІДЛІТКАМ ЩОДО ВИХОВАННЯ БАТЬКІВ

1. Виявляй увагу. Цікався, як почуваються батьки, як справи на роботі і т. ін. Чим ти доросліший, тим більше батьки переживають уявне та явне віддалення від сім’ї. Вони бояться стати непотрібними. Тож іноді їхні нав’язливі питання і «приставання» - всього лише засіб звернути на себе увагу. Приділяй бесідам з батьками півгодини на день. Вони будуть сприймати тебе як джерело тепла. А уважній, турботливій людині важко в чомусь відмовити. Отже, твої зусилля не будуть марними.

2. Розпитуй «предків» про їх минуле. Люди люблять подорожувати в минуле. Вони будуть вдячні тобі за приємні відчуття. Крім того, ти можеш дізнатися багато несподіваного. Із здивуванням відкриєш, що у твоїх «предків» були схожі проблеми. Може їхній досвід стане у пригоді.

3. Створюй атмосферу довіри. Розповідай про себе. Ти маєш право на особисте життя. Зовсім не обов’язково викладати все, як на сповіді. Але якщо ти будеш мовчати, як партизан під час допиту батьки можуть уявити, що ти великий грішник. І спробують обмежити твою свободу. А ти ж цього не хочеш?

4. Руйнуй їхні страхи. Батьки вухом-оком знають про жахи із сучасного молоддю. Якщо ти познайомилась із хлопчиком і не поспішаєш познайомити його з батьками, мама вважає, що він – нахабний обманщик. Якщо ти займаєшся накачуванням м’язів в якомусь підвалі, можеш бути впевнений: при слові «підвал» батьки точно знепритомніють! У них асоціації прості: «пляшка», «наркотики», «розпуста». Познайом домашніх з друзями. Запроси батька сходити з тобою у вихідний до «тренувального» залу. Хай твої рідні переконаються: нічого дурного тут немає! А якщо ви не можете посвятити їх у щось, подумайте добре: може, це і справді недостойне заняття?

5. Допомагайте батькам формувати їхній батьківський образ як образ реального вихователя, якому можна довіряти. Для цього підкладайте їм зразки сучасної літератури про підлітків – особливо американських авторів. Там багато пишеться про свободу, самовиховання, про права особистості. Запрошуйте їх до психологів – це теж народ прогресивний у плані розв’язання проблем і конфліктів.

6. Доводьте, що ви «не один такий». Хай мама і тато переглядають з вами молодіжні передачі, читають музикальні дайджести, молодіжні журнали, слухають музику.

7. Метод дистанційної консультації допоможе розв’язати проблему або прийняти рішення. Під час вечері ненав’язливо розкажіть про свого друга чи подругу, які потрапили у скрутне становище. Попросіть поради. Скоригуйте свою поведінку згідно з почутим. Майте на увазі, що батьки легше поставляться до проблем ваших друзів, ніж до ваших. З ними батьки впораються з легкістю, згадають, як самі були молодими, на яких помилках вчились…За чужу дитину не так соромно і боляче, як за свою. Так що можете скористатися цим під час розв’язання справжніх проблем своїх друзів. Побачите, як стане у пригоді їхній досвід, знання життя. І в той же час вони будуть горді довірою молоді. Звикнувши виступати в ролі «всерозуміючого Будди» для сина чи доньки, вони у важку хвилину будуть готові піти назустріч і вам. Не виходити ж з образу!

8. Якщо ви хочете попросити про щось важливе для вас, не треба зненацька обрушувати цунамі чи кидати цеглину на голову з даху! Готуйте все заздалегідь, потихеньку, краплинками. Не одразу: «Тату, мені потрібна електрогітара!» А раніше, місяця за два, почніть знайомити батька із тонкощами вашого захоплення. Доведіть, що це все «по-серйозному». Це стосується не тільки музики.

9. Не вимагайте самостійності – виявляйте її. Як вам можуть довірити вирушити у подорож, якщо ви вдома «забуваєте» застелити ліжко і не вмієте приготувати навіть яєчню? Як вас можуть відпустити на вечірку до 23.00, якщо ви не в змозі вчасно прийти зі школи? Доведіть справами, що ви – доросла, достойна довіри людина. Тримайте своє слово. Домовтесь: «Буду о 9.00», прийдіть за дві хвилини до дев’ятої, - мама буде щаслива. Візьміть на себе частину домашніх обов’язків добровільно. Спробуйте підробити, щоб придбати модний одяг, замість того, щоб вимагати його від батьків.
Якщо людина поводиться як доросла, до неї і ставляться відповідно.

Дорогі друзі!
Спробуйте застосувати ці дев’ять заповідей на практиці.
Не мине й півроку, як замість звичного: «Я вже втомилась від твоїх вибриків! Це горе, а не дитина!» - ви почуєте: «Ні, ні, у мене немає жодних проблем з моїм чадом. У нас повне взаєморозуміння! У мене золота дитина!»

Кiлькiсть переглядiв: 110